Студенти виїздять за кордон начебто на практику. Де-факто ж вони там працюють. Віталій Бутенко навчався у Сумському національному аграрному університеті на спеціальності “Будівництво”, а так звану практику проходив на зборі квітів. І Віталій – не єдиний, хто від університету поїхав на літо працювати за кордон. Щороку таким чином потрапляють на заробітки сотні студентів аграрного університету. За ці поїздки вони сплачують чималі гроші. У випадку з Віталієм йшлося про 19 тисяч гривень за начебто інформаційні послуги. Ця сума мала б “відбитися” заробітками. Насправді ж все обернулося трагедією. Що сталося зі студентом на практиці закордоном і чи можна взагалі це назвати “виробничою практикою”, – у розслідуванні “Під прицілом” телеканалу UA:СУМИ.
Історія Віталія Бутенка
“В університеті є можливість відправляти за кордон на практику студентів. Чому б не спробувати, якщо це знаходиться під наглядом, це все офіційно, є люди, які за це відповідають. Він поїхав до міста Вальтроп у Німеччині на збір квітів. Інцидент трапився буквально на другий чи на третій день його роботи.У нього стався тепловий чи сонячний удар, його забрали до клініки”, – розповідає Світлана Ткаченко.
Світлана Ткаченко, тітка студента СНАУ
Світлана – рідна тітка студента Сумського національного аграрного університету Віталія Бутенка. Згадує, що саме вона запропонувала Віталію поїхати на практику за кордон.
“Мені хотілося, щоби дитина поїхала, побачила країну, познайомилася з іншими людьми, побачила, як вони живуть. А також заробив якісь гроші, які він міг би витратити на якісь свої власні потреби”, – розповіла вона.
З’ясувалося, що для поїздки на практику до Німеччини треба заплатити гроші. І Світлана допомогла із цим племіннику. Гроші перерахували двома платежами у лютому та червні 2021 року. Тоді Світлана навіть не звернула уваги на те, кому і за що саме платить.
“Оформленням документів займався Віталік з інститутом. Тобто вони самі говорили, що потрібно, які робити проплати — ми робили всі ці проплати і цим усім займався університет”, – говорить Світлана.
Та насправді, офіційно гроші отримував не університет, і не приймаюча сторона у Німеччині. У квитанціях, які за Віталія оплатила його тітка Світлана, призначенням платежу зазначені інформаційні послуги, а отримувачем грошей – ФОП Кроть К.І. У реєстрі юридичних осіб з таким прізвищем і першими літерами ім’я і по-батькові значиться лише один підприємець, точніше підприємниця – Кроть Катерина Іванівна.
Катерина Кроть, підприємниця
Вона зареєстрована у селі Червоні Маяки на Кіровоградщині. Яке відношення Катерина Іванівна має до відправки у Німеччину студентів Сумського національного аграрного університету, журналісти спробували дізнатись телефоном.
“Ми співпрацюємо з Сумським національним університетом, якщо є якісь питання, то, будь ласка, задавайте їх в письмовому вигляді і ми дамо відповідь. Я не буду надавати ніяких відповідей в телефонному режимі”, – сказала вона.
Враховуючи те, що електронної адреси ФОП Кроть у реєстрі юросіб не зазначено, письмовий запит журналісти направили їй у кілька месенджерів. Зокрема, спитали які саме інформаційні послуги вона надавала Віталію Бутенку, як саме співпрацює з Сумським національним аграрним університетом і на підставі яких документів.
Ось що вона відповіла:
“Прямих договорів співпраці з СНАУ у мене не заключено.
Стосовно видів моєї діяльності:
- надання інших інформаційних послуг,
- інші види роздрібної торгівлі поза магазинами,
- іяльність страхових агентів і брокерів,
- інші види освіти”.
Конкретних відповідей на свої питання від підприємиці журналісти так і не отримали.
Університет у відповідь на журналістський запит повідомив, що із ФОП Кроть договір про співпрацю не укладався. Так само, як і з компанією UmanWork, представники якої потім зв’язувалися з родиною Віталія. Що цікаво, саме ця фірма зазначена посередником в інформаційних брошурах про практику у Німеччині, які ми побачили в університеті і на фейсбук-сторінці відділу міжнародних зв’язків вишу.
Інформаційна брошюра щодо практики за кордоном
Журналісти зателефонували на номер, з якого дзвонили мамі Віталія представники UmanWork, але від коментарів там відмовилися.
За даними аграрного університету, Віталій у рамках програми міжнародного академічного обміну був направлений на проходження виробничої практики у фермерському господарстві в Німеччину, а його куратором був закріплений старший викладач кафедри будівельних конструкцій Олександр Савченко. До нього журналісти і звернулися:
– Ви були куратором Віталія, а яким чином ви курували його практику виробничу в Німеччині?
– Я відправляв його на практику.
– Що значить відправляли?
– Оформлював всі документи, які були потрібні для направлення його на практику.
– Чому за інформаційні послуги Віталій сплачував ФОП Кроть Катерині Іванівні, яка зареєстрована на Кіровоградщині?
– Це не до мене питання.
– А ви допомагали йому квитанцію брати?
– Ні.
– А хто вимагає квитанцію про сплату інформаційних послуг?
– Не знаю.
– У вас на сайті написано, що потрібна ця квитанція.
– Не знаю.
– Ви знайомі взагалі з цією Кроть?
– Ні.
– Він проходив виробничу практику на зборі квітів?
– Це бонус до проходження практики. Склад практики є ознайомлення з конструктивними архітектурними рішеннями фермерських господарств, сільгосп будівель і так далі.
– Що входить у ваші обов’язки як куратора виробничої практики?
– Без коментарів.
Відповідно до інформації, наданої СНАУ у відповідь на запит журналістів програми “Під прицілом”, забезпечити індивідуальним навчальним планом та програмою практики Віталія Бутенка мала декан будівельного факультету Людмила Циганенко. На питання чи виконала вона це, Людмила Циганенко від коментарів відмовилась.
Що сталося з сумським студентом на так званій практиці у Німеччині?
“Він поїхав до міста Вальтроп у Німеччині на збір квітів. Приїхали вони 14 червня. І на роботу, наскільки я розумію, він вийшов 15-го числа. 17 червня зателефонували матері приблизно о 9 вечора і сказали, що у нього стався тепловий або сонячний удар, його забрали до клініки, ви не переживайте”, – згадує Світлана Ткаченко.
“Сонячний удар призводить до розширення кровоносних судин головного мозку, що надалі викликає неврологічні патологічні зміни. Тепловий удар – це загальна гіпертермія. Вона виникає при дії екстремальних температур на організм людини”, – пояснює лікар-терапевт Центральної міської лікарні Сум Аліна Гавриленко.
Аліна Гавриленко, лікар-терапевт
Вже наступного дня матері Віталія надійшов дзвінок із німецької клініки. Перекладач від імені лікаря сказав, що дитина поступила до клініки у важкому стані і у неї вже почали відмовляти органи.
“Ви розумієте стан мій і мами в цей момент. Я почала шукати перекладача, який зможе говорити німецькою, і ми почали телефонувати до клініки: може кудись нам треба скинути гроші. Але він сказав, що зараз питання в грошах не стоїть, а мова йде про життя дитини, вони роблять все необхідне. Наскільки це було правдою, я не знаю. Потім ми зателефонували в обід, лікар сказав, що почала збиратися рідина і його готують до операції. Коли ми зателефонували в неділю об 11 ранку, лікар сказав, що все погано, передзвоніть о другій годині дня. Коли ми зателефонували, то нам уже повідомили, що об 11 ранку дитина померла”, – крізь сльози говорить Світлана Ткаченко.
У довідці з німецької клініки зазначено, що пацієнт Віталій Бутенко помер 20 червня 2021 року. Діагноз – тепловий та сонячний удар.
За словами Світлани Ткаченко, тоді в Німеччині стояла аномальна спека. Її чоловік навіть знайшов в інтернеті попередження з приводу температурних режимів, в якому йшлося про те, що навіть для тварин тоді було небезпечно знаходитися на вулиці.
Віталій в той день, коли йому стало зле, перебував саме на вулиці. Німецька поліція повідомила, що хлопця знайшли непритомним у полі. Потім аналіз показав, що ані алкоголю, ані наркотиків у його крові не було.
Світлана стверджує, що її племінник не мав ніяких хронічних захворювань:
“Він не хворів, він був здоровою дитиною. Дитина, яка весь час проводила на вулиці. Це не квартирна дитина, яка сидить біля комп’ютера. Він все літо проводив на рибалці”.
Віталій Бутенко на рибалці
“Діти, люди похилого віку, спортсмени та люди, що працюють на відкритих просторах — це найбільш вразлива категорія людей, що підвержені тепловим ударам та сонячним ударам.
Якщо вчасно не надати медичну допомогу такому хворому, стан його швидко може погіршитися і призвести навіть до тяжких летальних наслідків. Людина помирає від теплового або сонячного удару внаслідок неврологічних змін, які розвиваються — внаслідок спазму судин, судинного коллапсу і якщо не надавати своєчасно допомогу, то це каскадний механізм діє і важко втрутитися вже, допомогти”, – роз’яснює лікар-терапевт Центральної міської лікарні міста Суми Аліна Гавриленко.
Світлана Ткаченко робила запити до німецької поліції, проте, за її словами, конкретних відповідей не отримала.
“Я не можу нікого звинувачувати, але мені б хотілося розібратися в цій ситуації. Від Сумського аграрного університету не було ані дзвіночка. Дзвінок від Сумського аграрного університету вперше надійшов 5 чи 6 липня. Вони зателефонували і сказали, що просять надати свідоцтво про смерть. Це був другий чи третій день після похорону. Просять надати свідоцтво про смерть, аби дитину відрахувати”, – розповідає Світлана Ткаченко.
Наразі Світлана та її чоловік звернулися по допомогу до адвоката, аби скласти заяву до правоохоронних органів України і паралельно винайняли юристів у Німеччині, аби ті допомогли їм отримати конкретні відповіді на питання, що ж саме відбулося і чи можна було врятувати Віталія.
Не єдиний випадок
Та Віталій – не єдиний студент, якому стало зле під час проходження так званої виробничої практики. Ось що розповів телефоном іще один студент СНАУ на умовах анонімності:
-Зі мною майже те саме було, на другий день роботи.
– А ви також їздили на практику?
– Так, практика. Я теж був у Німеччині, тільки той хлопець був на квітах, а я на полуниці. Було дуже жарко.
– А ви скаржилися на те, що дуже жарко? Пізніше не просили перенести робочий час?
– Ну, я сказав, мені сказали: “Відійди там, постій в тіньку”. Можна було казати, але ти тоді стоїш і можуть не рахувати твій заробіток. Це погодинно у нас було.
– А ввечері не можна було працювати?
– Ні, ввечері – ні.
– А що сталося саме? Ви знепритомніли, чи що відбувалося?
– Як мені в лікарні розповіли, це ж іще перекладач, я знепритомнів — сонячний удар. Мене забрали в лікарню…я був у напівкомі, можна сказати.
– Ви потім повернулися додому, я так розумію?
– Так, мене привезли одразу сюди. На кемп, як кажуть — гуртожиток, можна сказати. І наступного дня я одразу поїхав.
– А гроші ви сплачували за інформаційні послуги?
– Інформаційні…Ну, ми сплачували щось, але я не знаю точно що.
– Але ви пам’ятаєте, що платили? Скільки ви платили?
– Триста, здається, гривень було. І потім іще десь тисяча мабуть. Десь півтори тисячі, грубо кажучи.
– Гривень, так?
– Так.
– Просто Віталій сплачував 19 тисяч.
– Ну да, по цій програмі я знаю. У мене одногрупниця, вони там платять набагато більше. Це інша програма просто.
– В Німеччину ви ж їхали як на практику?
– Практика це вважається саме збір полуниці. По моїй професії там нічого такого немає. Не робив нічого такого.
– А вам давали якусь програму практики по вашій професії, коли оформлювали?
– Ні.
На умовах анонімності з журналістами поспілкувалися іще троє студентів, що виїздили на виробничу практику за кордон від аграрного університету. Усі вони стверджують, що з їхньою спеціальністю ця практика жодним чином не була пов’язана. Ці поїздки, за словами студентів, це просто можливість заробити. При цьому всі вони сплачували за інформаційні послуги, однак що саме в них входить, не знають. Кажуть, суми були різні – в залежності від того, в яку країну, на які роботи і через якого посередника вони їхали.
Відповідно до офіційних даних сумських вишів та Департаменту освіти Сумської області, 2021 року на практику за кордон виїхали 374 студенти. Із них сім – із педагогічного університету, і 367 – із аграрного.
Наразі за заявою матері Віталія Бутенка Сумська прокуратура відкрила кримінальне провадження за ч.2 статті 367 Кримінального кодексу – “Службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки”.
Ось як прокоментував ситуацію з виробничою практикою експерт у юридичній галузі, адвокат Юрій Ломака:
“Під час виробничої практики студент знаходиться під контролем навчального закладу, в якому він навчається. Звісно, на роботодавці, де він проходить практику, є обов’язок щодо створення безпечних умов праці, але це не знімає обов’язку навчального закладу контролювати забезпечення цих безпечних умов праці. Тому відповідальним за те, щоб людина нормально себе почувала під час виробничої практики, була здоровою, перш за все, і живою, є навчальний заклад. Будь-які травми, які відбуваються, за це має нести відповідальність навчальний заклад в тому числі”.
Наталя Науменко, прессекретар керівника Сумської обласної прокуратури
“За результатами слідства буде надано правову оцінку діям працівників університету”, – повідомила прессекретар керівника Сумської обласної прокуратури Наталя Науменко.