86-річний сумчанин власноруч облаштував спуск до води на пляжі
“Берись за паркан, за палку, але рухайся. Заляжеш – не встанеш”. Так сумчанин Володимир Миколайович Полозов говорить про секрет своєї бадьорості і гарного самопочуття. З квітня по жовтень, говорить чоловік, він майже щодня ходить на пляж, плаває і проводить час з товаришами. Розповідає: помітив, що людям незручно спускатися до води, і кілька днів тому взяв справу у свої руки.
“Раніше було слизько, один чоловік ноги поламав, другий — руку підвернув. Куди не зверталися – ніхто назустріч не йшов. Я взяв лопату, поклав дощечки – і люди дякують. Отам розібрали, і я знайшов дошки в бур’янах, там і зараз купа дошок, так що, якщо хтось прийде допоможе – я з доброю душею організує, і будемо робити”, — розповідає Володимир Миколайович.
Володимиру Полозову 86 років. Останні 10 він живе без дружини. Сам родом із Путивля, до Сум переїхав у 1961 році. Розповідає: працював механіком, викладав в автошколі. Зараз улюблена справа – шахи та інші настільні ігри з друзями. Столи і лавки, встановлені на пляжі біля Харківського мосту, теж справа рук Володимира Миколайовича.
Ігор Павлович – один із тих, хто підтримує чоловіка і допомагає йому.”Колись, коли ще Лисенко був, ми писали звернення: допоможіть нам з гарним пляжем, адже цей пляж – най-найстаріший. Тут колись кіоски стояли, вода була, все це було. Це був один із найцентральніших пляжів”, — розповів чоловік.
Сумчани, що відвідують пляж, дякують пенсіонеру за небайдужість і ініціативність. “Місто сказало, що це недійсний пляж, і в місті немає дійсних пляжів, але людям треба ж десь відпочивати, збиратись”, — говорить товариш Володимира — Анатолій.
“Вдячна я йому. Нам, пенсіонерам, важко заходити в річку. Недавно був поганий берег. Цеглини оці, камені лежать. А нам же треба, щоб доступ був гарний до річки”, — ділиться сумчанка Людмила Петренко.
Володимир Миколайович говорить: тут, на пляжі, ще багато роботи з благоустрою. Хотів би, говорить, підтримки від влади чи благодійників: “Щоб привезти хоча б одну-дві машини піску і лавки тут поставити. Приходять люди з інвалідністю, старі люди. Там можна і турнічок, є недоліків багато. Не в кожному місті є така краса, така річка. Я вважаю, ми дуже щасливі, що в нас такий Псел, така річка.
