Жорстока війна, розв’язана росією, згуртувала український народ як ніколи. Мапи українських міст раз і назавжди позбуваються усього «руського» та «совєцького», додаючи вулицям місцевої ідентичності, українськості. Суми не стали виключенням у цьому процесі. І у нас вже два місяці над новою мапою міста працює робоча група фахівців.
Минулого тижня члени групи з проведення експертного обговорення дерусифікації/декомунізації топонімів (при Сумській міській раді) підбили підсумки своєї роботи й у запеклих спорах таки погодили перелік вулиць на перейменування та версії їхніх нових назв.
Нагадаємо, що в такому переліку 217 топонімів: 184 – у Сумах та 33 у старостинських округах. Робоча група, обираючи нові назви, спиралася на три принципи: повернення вулицям історичних назв; важливість тієї чи іншої вулиці, її значення для міста, розмір; перевага – місцевим назвам і місцевим видатним персоналіям.
Що з того вийде – сумчани вже скоро побачать, а нам вдалося трішки зазирнути за лаштунки «перейменувальних» дебатів. Було по-справжньому гаряче.
Що думає мер?
В одному з засідань групи взяли участь голова Сумської громади Олександр Лисенко та керівники депутатських фракцій. Очільник Сум зробив такий висновок: «Переглянув усі пропозиції, до більшості у мене немає заперечень. Однак розумію, що мінімум дві пропозиції частина сумчан може не сприйняти. Це перейменування вул. Ковпака і проспекту Михайла Лушпи».
Також О. Лисенко повідомив, що до нього звернулася родина, побратими та друзі загиблого підполковника Андрія Авраменка – щодо перейменування вул. Інтернаціоналістів на його честь. Нагадаємо, Андрій Авраменко понад 25 років прослужив у Збройних силах України та Нацполіції. Був заступником командира та начальником штабу 15-го окремого стрілецького батальйону. Він загинув 28 червня у Миропіллі, під час обстрілу території Сумщини російськими військами.
Очільник громади попросив робочу групу опрацювати цю пропозицію. Яким буде остаточне рішення Сумської міської ради – поки невідомо.
Депутатів турбує Лушпа
Голови й представники депутатських фракцій також не дуже впевнені в необхідності перейменування проспекту Лушпи, хоча він підпадає під цю процедуру навіть як такий, що потрібно декомунізувати. Але, на думку депутата Володимира Шилова, з будь-яких правил повинні бути виключення. Адже Михайло Лушпа – постать для Сум доволі важлива. З ним повністю погоджується Вадим Акперов: «Я б не перейменовував пр. Лушпи – завдячуючи цій людині, в нас багато чого з’явилось у місті. Центр міста, який ми маємо зараз, житлові мікрорайони, театр ім. Щепкіна, Театральна площа, парк «Казка», сквер «Дружба» – все це він і його величезний внесок у розвиток нашого обласного центру».
Тому як варіант Олександр Лисенко припустив, що по найбільш спірним позиціям, наприклад, по перейменуванню пр. Лушпи чи вул. Ковпака, можливе громадське обговорення.
Суперечки всередині групи
До речі, навіть всередині робочої групи є свої полярні думки. Наприклад, філософ В’ячеслав Артюх наполягає на поверненні та збереженні сумськості – стародавніх імен вулиць, назв кутків – вул. Костюківська, Кустовська, Бабичів провулок, Сурогінський і т.д. За його думкою, навіть не обов’язково знати, хто стоїть за тими іменами. «Це сумське, наша топонімічна ідентичність, самобутність!» – стверджує сумчанин.
Але, на думку філолога Сергія П’ятаченка, не можна повертати архаїзми, що втратили своє значення для сучасних сумчан. «Якщо ця людина чи назва нам уже ні про що не говорять, то навіщо це робити? Назви повинні нести якийсь сенс, а не бути абракадаброю…» – вважає він.
– Я категорично проти повернення вулицям імен практично невідомих людей, – заявив фахівець. – Якщо вже казати про символ сумськості, то для когось це і Лушпа, і Ковпак – навіщо тоді перейменовувати ці вулиці? Не варто повертати назви й прізвища людей, яких ми не знаємо. Це якісь купці, підприємці, яких вже ніхто не пам’ятає. Якщо в назві вулиці будуть прізвища місцевих чи українських діячів, сумчанин хоч у «Вікіпедії» подивиться, на честь кого названа вулиця. А хто такий Костюк – щоб називати вулицю Костюківською та ін.? На жаль, склад робочої групи такий, що в результаті більшість протягує тенденцію створення не українського образу міста, а провінційно-московського, з іменами якихось купців, промосковських козачків…
Але пан Сергій виявився в меншості, і до його логічних аргументів не дослухалися.
Варіанти нових назв
Які ще були обговорення? Наприклад, щодо пр. Лушпи, то варіант його нової назви один – Свободи, вул. Прокоф’єва – Соборності України. А от для проспекту Курського вирішили залишити депутатам два варіанти назви на вибір: Перемоги або Звитяги.
Вулиця Першотравнева взагалі мала кілька версій нового імені – Думська, Війська Запорозького, Ратушна чи Магістратська. Але рейтингове голосування схилило чашу терезів до Магістратської. Звідки взялася така назва, пояснив історик Олег Корнієнко: «У 17-18 ст. в Сумах діяло Магдебурзьке право, були органи місцевого самоврядування. Міста, де місцеве управління поєднувалося з козацькими адміністраціями, називались ратушними містами (звідси був варіант Ратушна вулиця – ред.). А магістрат – це колишній виконком. Оскільки вул. Першотравнева дуже важлива, то є пропозиція вшанувати її таким чином – відобразити історичне минуле Сум. До речі, одна з історичних назв цієї вулиці – Думська (на честь міської думи)».
Несподіваним стало рішення робочої групи щодо нової назви для вул. Горького. Серед варіантів значилася вул. Різдво-Богородицька – від церкви Різдва Богородиці, яку в народі називали Холодногірською. Зруйнували цей храм наприкінці 1930-х, а підвали ліквідували вже по Другій світовій війні. Після остаточного знищення Різдво-Богородицької церкви на її підмурках по типовому проєкту було споруджено палац культури ПАТ «СМНВО ім. Фрунзе».
Проте фахівці вибрали не цю назву, а іншу – Суджанська. Сумчани, мабуть, одразу скажуть, що так не можна, бо це ж російське містечко. І нащо тоді перейменовувати пр. Курський? Але історики вказують на те, що Суджа була заснована у ХVІІ столітті як сотенне місто Сумського полку та належить до української етнічної території. Спірна версія назви? Так, подивимося, якої думки з цього приводу будуть депутати.
Із чудернацького, на наш суб’єктивний погляд – члени групи вирішили дати вулицям імена окремих територій чи районів, щоб зберегти ці назви в пам’яті сумчан. Наприклад, у Сумах може з’явитися вулиця Мамаївщина (хоча це район) замість вул. 2-ї Червоносільської та провулок Дуровщина (хоча це не одна вулиця, а ціла місцевість) замість Менделеєва…
Ложка дьогтю
На жаль, ніякого громадського обговорення того, що рекомендувала робоча група чи приймуть депутати, скоріше за все, не буде. Адже процедурою це не передбачено. Як кажуть знавці, взагалі в інших містах такі рішення приймалися просто розпорядженням голови міськради… У нас перелік вулиць на перейменування будуть затверджувати депутати. АЛЕ прийти на сесію, приміром, і донести свою думку до народних обранців у залі засідань навряд чи буде можливо, оскільки останні сесії проходять в онлайн-режимі. Тобто краще поцікавитися заздалегідь у свого депутата, чи перейменовуватимуть вашу вулицю, й розказати йому, що ви з цього приводу думаєте…
Ще один нюанс: першим пріоритетом в перейменуванні робочої групи була зовсім не дерусифікація, а повернення сумським вулицям історичних назв. А це означає: якщо ваша вулиця навіть ніяк не пов’язана з дерусифікацією, все одно вона може бути перейменована. Наприклад, Вільний лужок, можливо, змінить назву на Миколаївський (від назви церкви Святого Миколая Чудотворця, яка була побудована в 50-х рр. XVII ст., під час зведення Сумської фортеці, і знаходилася в районі пл. Незалежності. Храм перебудовувався та горів. А в 1930 р. його було повністю зруйновано). Історики наполягають на поверненні йому історичної назви…
Незважаючи на всі ці нюанси, сподіваємося, те, що вийде з-під пера робочої групи, мера та депутатів, дійсно додасть Сумам не проблем і непорозумінь, а образу українського, мальовничого й затишного міста.
Ваш Шанс