Що вдалося зробити Олександру Лисенку та команді “Батьківщини” за 100 днів для Сум
Мер Сум прийняв рішення про жорсткий локдаун. Пересуватися центром міста без масок заборонено. Освітні заклади відвідують лише дошколярики. Для дітей батьків, які працюють, створені чергові групи у садках. Мер заявив про те, що в лікарнях бракує кисню, якого потребують 80% ушпиталених хворих.
Водночас у передвиборчій програмі “Батьківщини”, яка розміщена на сайті ЦВК, немає нічого про боротьбу з коронавірусом. Єдине, що обіцяно освітянам та медикам — зарплати європейського рівня, але поки за рахунок бюджету цього досягнути не вдалося.
Карантинні заходи у Сумах вже викликали протести рестораторів. Вони вимагають, аби дозволили відкрити хоча б літні майданчики.
Що стосується транспорту, то Лисенко, який раніше сам займався перевезеннями, пообіцяв, що до кінця року маршрутки у місті зникнуть і працюватимуть лише ті, хто зможе надати автобуси. Місто взяло чимало кредитів на нові тролейбуси, кошти за які будуть віддавати містяни, наповнюючи податками місцевий бюджет.
Наразі місто перебуває у “червоній” карантинній зоні, тож громадський транспорт курсує в режимі спецперевезень. 20 квітня 8 із 13 місцевих перевізників написали до Лисенка відкритого листа в якості реакції на його заяву про те, що однією з вимог нового конкурсу для перевізників (проходитиме він у грудні цього року) буде закупівля нових автобусів середньої місткості. Перевізники запевняють, що на оновлення автопарків потрібно близько 20 млн доларів, і вартість квитка може сягнути 15 гривень.
Питання ремонту летовища в Сумах, яке може розпочати новий етап у розвитку міста, залишається невирішеним. Зеленський пообіцяв, що держава допоможе з ремонтом злітної смуги, якщо будуть партнери, які візьмуться за термінал.
Рух ЧЕСНО проаналізував перші сто днів роботи міського голови Сум та з’ясував, що з обіцяного вже забюджетували на 2021 рік.
Бюджет Сум на 2021 рік склав майже 2,8 млрд гривень і є дефіцитним, бо доходи — 2,7 млн. Представник сумської ГО “Бюро аналізу політики” Віктор Бобиренко каже, що експертне середовище міста не задоволене тим, як складається бюджет. Справа в тому, що багато грошей закладається на те, що помітять люди — парки, сквери, фонтани. Хоча минулого року відкрили після реконструкції Театральну площу, позаминулого — сквер Щастя.
Натомість на дві найбільші проблеми міста — ремонт каналізаційних мереж та оновлення і розвиток комунального транспорту (більшість перевізників у Сумах — приватні) коштів закладається надто мало.
“Видатки бюджету повинні відповідати запланованим доходам. У видаткову частину сумського бюджету закладені деякі речі, які не будуть фінансуватись. Це перше. І друге — всі ради завжди, коли фінуправління готує бюджети, перестраховуються. Наприклад, коли планують доходи у 2,8 млрд гривень, то вони пишуть — 2,7 млрд. Таким чином очікують на перевиконання за кількома кварталами і таким чином “підганяють” бюджет”, — каже Бобиренко.
Для виконання обіцянок у мера та його команди “батьківщинівців” є неформальна коаліція з ОПЗЖ, “Слугою народу” та “Силою і честю”. Секретарем ради став представник партії центральної влади Олег Рєзнік. “Батьківщина” залишила за собою головування у стратегічній бюджетній комісії, а “слуги народу” очолюють не менш важливу земельну комісію. Таким чином, голосів для виконання обіцяного у мера в раді вистачає.
Медицина
Проблемою кожної громади залишається боротьба з коронавірусом. У програмі “Батьківщини”, яка була написана в умовах пандемії, немає жодного слова про політику боротьби з COVID-19. У міському бюджеті боротьба з коронавірусом не виокремлена, тому проаналізувати, скільки саме коштів виділено і чи цього достатньо місту, неможливо.
Мер Лисенко вже заявив про те, що у лікарнях є проблеми з медичним киснем. У місті переобладнують лікарні, що до недавнього часу не лікували хворих на COVID-19. До прикладу, 20 квітня 50 “ковідних” ліжок з’явилось у Центральній міській клінічній лікарні Сум. А в обласній лікарні збудували окрему кисневу станцію за кошти благодійників. Місцеві дитсадки працюють лише в режимі чергових груп, а школи та університети перевели на дистанційне навчання. Станом на 20 квітня на ковід хворіє майже 5 тис. сумчан.
Загалом на медицину у Сумах у 2021 році планують витратити 91,7 млн гривень з бюджету розвитку. Медикам обіцяли європейські зарплати, але в бюджеті коштів на доплати не закладено.
У Німеччині заробітна плата молодшого медичного персоналу від самого початку кар’єри (наприклад, після університету) складає 1200–1400 євро. А у Сумській області середня зарплата молодшого медперсоналу у 2020 році складала 7 тис. гривень, лікарів — 11 тис. (від 200 до 325 євро).
Однією з найважливіших обіцянок міського голови у сфері медицини є ремонт стаціонарних відділень усіх чотирьох місцевих лікарень протягом 2021 року. Таку обіцянку мер дав у листопаді 2020 року. У бюджет міста на 2021 рік заклали 20 млн гривень на ремонт закладів медицини та 7,3 млн на заходи енергозбереження в закладах охорони здоров’я. Ще 3 млн виділили на реконструкцію неврологічного відділення міської лікарні № 4.
Освіта
За п’ять років роботи політична сила пообіцяла підняти заробітну плату вихователів, учителів, викладачів та бібліотекарів у Сумах до європейського рівня. Доплати освітянам можна нараховувати з місцевого бюджету, а державний гарантує працівникам бюджетної сфери лише мінімально можливий рівень.
За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OCED), річна заробітна плата вчителів у Європі починається від 40 тис. євро і може сягати 110 тис. Середня зарплата вчителя у місті Суми складає трохи більше 7 тис. гривень (за рік — приблизно 90 тис. гривень, або 2650 євро).
Але крім офіційної програми є ще обіцянки мера, озвучені ним у ЗМІ. Торік Олександр Лисенко пообіцяв, що розпочнеться ремонт порожньої будівлі колишнього реального училища по вулиці Петропавлівській, 79. Тоді ж мер зауважив, що сподівається на фінансування з державного бюджету, однак якщо такого не буде, гроші виділять з місцевого. Архітектурна пам’ятка стоїть порожньою з початку 90-х років. Важливою обіцянкою голови було і те, що відремонтоване приміщення не будуть перепрофільовувати — там і надалі, після реконструкції, буде навчальний заклад. З необхідних на реставраційні роботи 98 млн гривень у 2021 році виділили лише 5 млн.
Приміщення реального училища наразі є школою № 4, проте діти тут не навчаються — для потреб початкової школи виділили окреме невелике приміщення поруч. Щодо експлуатації самого приміщення після реконструкції у містян є кілька думок — випускники 4-ї школи та жителі мікрорайону, де розташована будівля, виступають за те, щоб там і надалі була школа. Місцеві активісти, аргументуючи свою позицію тим, що в мікрорайоні є ще кілька шкіл і новостворена не буде повністю завантажена, пропонують віддати приміщення на потреби позашкільної освіти — гуртки, спортивні та культурні секції. Є і третій варіант — віддати приміщення у приватні руки, підприємцям, які візьмуть реальне училище в оренду та відремонтують власним коштом. Проте містяни такий розвиток подій та варіант вирішення проблеми не підтримують.
Одна із найтриваліших у виконанні обіцянок Лисенка — реконструкція спортивного комплексу “Авангард”. Його ремонтують ще з 2014 року. У бюджет міста на 2021 рік включено майже 9,8 млн гривень, які підуть на роботи у спорткомплексі — планують утеплити фасад і трибуни спорткомплексу та провести ремонт боксерського залу, коридору та підвальних приміщень.
На капітальний ремонт закладів дошкільної освіти закладено 7,7 млн гривень. На ці кошти планують відремонтувати окремі об’єкти більш ніж у 30 дошкільних навчальних закладах — харчоблоки, туалети, господарські приміщення, дахи тощо. На ремонт шкіл закладено 13 млн гривень — понад 30 шкіл отримають кошти на ремонт дахів, утеплення фасадів, ремонт каналізаційних систем, теплопунктів та електропунктів.
Ще одним великим проєктом у Сумах є дитячий садок у 12-му мікрорайоні міста. Цей проєкт реалізовується за кошти державного фонду регіонального розвитку, проте місто зобов’язане співфінансувати будівництво дитсадка — у 2021 році на це виділили 10,1 млн гривень.
Транспорт і дороги
До того, як стати мером, Лисенко займався перевезеннями. Будучи бізнесменом, він потрапив до лав “Батьківщини”. Ця політична сила, яка йшла у міськраду, у своїй програмі про транспорт не обмовилася і словом. Тому аналіз розвитку транспорту в місті Рух ЧЕСНО робить на основі публічних заяв та вже прийнятих рішень місцевої влади.
Експерт ГО “Бюро аналізу політики” Віктор Бобиренко стверджує, що більшість приватних перевізників пов’язані з депутатами із фракції ОПЗЖ та самим Олександром Лисенком — тобто їм не вигідно закуповувати нові тролейбуси і маршрутки та розвивати комунальний транспорт.
“КП “Сумиелектротранс” зараз просто вбивається — у рік закуповується один-два тролейбуси, але на металолом ріжуть більше. Виходить, що десять років тому на маршрут виїжджало 75 тролейбусів, а зараз 67. Це при тому, що закуповуються нові тролейбуси, міськрада цього року подалась на кредит у 4,5 млн євро на закупівлю транспорту, проте це не вирішить проблему — у міськраді питання розвитку комунального транспорту гальмують депутати з “Батьківщини” і “ОПЗЖ”, — твердить експерт.
З початку року виконком Сум підняв вартість проїзду у маршрутках до семи гривень. Але політик пообіцяв містянам позбутися маршруток і взятися за комунальний транспорт:
“Усі, хто не любить маршрутки, можуть радіти — через десять місяців більшість їх зникне із вулиць. У грудні цього року нас чекає новий транспортний конкурс для приватних перевізників. Однією з умов участі у ньому буде перевезення пасажирів саме автобусами. Приватні перевізники повинні будуть придбати нові автобуси середньої місткості (до 40 чоловік). Автобуси великої місткості (до 100 чоловік), що візьмуть участь у конкурсі, можуть бути як новими, так і відновленими. Але ці автобуси мають відповідати усім критеріям безпеки та екологічності”.
Лисенко переконує, що наступного року місто закупить для КП “Електроавтотранс” щонайменше 12 нових автобусів. У бюджеті на цей рік закладено передачу до статутного фонду КП 18,9 млн гривень. Частина цих коштів має піти на погашення кредитів підприємства і на закупівлю нових тролейбусів.
За кредитною угодою у Суми мало надійти 4 млн євро та 19 тролейбусів. Про це наприкінці минулого року повідомляв Мінфін. Дев’ять “кредитних” тролейбусів вже у березні вийшли на маршрути. Про це повідомляло “Суспільне”.
Голова секретаріату ГО “Сумська платформа реформ” Максим Корнієнко зазначає:
“Замість 22, як планували спочатку, підписали договір на 19, але вартість у євро залишилася та сама. Вони, по суті, нам приїхали дорожче, ніж мали. Цей кредит лягає на плечі наших мешканців, які протягом 10–20 років сплачуватимуть цей валютний кредит і відсотки”.
Єдине, що є у програмі партії — це тези про ремонт доріг і затишних дворів. На ремонт місцевих доріг у 2021 році міська рада заклала 50 млн гривень. Проте в самому бюджеті розвитку ці видатки вказані як “Капітальний ремонт інших об’єктів”. Також немає жодної деталізації щодо вулиць, які планують відремонтувати у Сумах цьогоріч.
Віктор Бобиренко зазначає, що кошти на ремонт доріг завжди закладаються у бюджет розвитку без деталізації — тобто без вказання конкретних вулиць, які ремонтуватимуть протягом року.
“Відсутність такої деталізації дозволяє міській владі перекидувати гроші з однієї сфери в іншу. По суті — заховати кошти у бюджетній статті, не вказавши детально, що конкретно буде робитись, а потім в разі необхідності перевести їх на інші роботи”, — каже Віктор Бобиренко.
2,8 млн гривень коштуватиме сумчанам ремонт пішохідного переходу на вулицях Харківській та Героїв Сумщини. А 7 млн гривень закладено на ремонт Білопільського мосту. На встановлення і благоустрій чотирьох нових зупинок у Сумах планують витратити 2 млн гривень.
Минулого тижня розпочались роботи на вулиці Харківській. Ремонтуватимуть дорогу в рамках “Великого будівництва” — із держбюджету вже виділили 80 млн гривень. Загальна вартість ремонту дороги складає 140 млн гривень. 60 млн Лисенко пообіцяв виділити з місцевого бюджету.
На продовження робіт із реконструкції Театральної площі в центрі Сум виділили 3 млн гривень. Ремонт центральної частини міста розпочався ще у 2016 році і триває досі.
Бобиренко твердить, що важливим кроком для розвитку міста Суми є відновлення аеропорту. Наразі він не працює, а транспортне сполучення між сусідніми областями, зі столицею, та й усією країною досить незручне — доступне пересування або залізницею, або маршрутним транспортом. Натомість робота аеропорту могла б, на думку експерта, не лише спростити комунікацію, а й збільшити інвестиційну привабливість міста.
Ще у 2019 році місцеві політики говорили, що побудову висоток біля аеропорту допустити не можна, адже в подальшому це заблокує роботу летовища, а отже — розвиток міста. Восени 2020 року Зеленський наголосив, що держава готова допомогти з ремонтом злітної смуги, якщо з’являться партнери, які взялися б за ремонт терміналу.
Голова ОДА тоді наголосив, що цей аеропорт може стати точкою дозаправки для тривалих рейсів з Азії на захід.
ЖКГ
Ще однією проблемою Сум є ТЕЦ. Вона належить заводу, який зараз знаходиться на межі банкрутства. Від цього заводу залежить опалення цілого мікрорайону міста. Щороку напередодні опалювального сезону його мешканці не знають, чи буде у них опалення.
Сама ТЕЦ є власністю міста Суми, проте знаходиться у приватній оренді до 2024 року. Фірма не дбає про ремонт і утримання мережі. Через три роки, тобто за каденції діючої ради, розглядатиметься питання продовження оренди.
46,2 млн гривень передадуть з міського бюджету на поповнення статутного капіталу КП “Міськводоканал”. Це підприємство має близько 10 млн гривень боргів, також абоненти заборгували йому значні суми за послуги. З 1 січня 2021 року зросли тарифи: кубометр води тепер коштує 14 гривень, водовідведення — 13,4 гривень. Минулого року кубометр води для сумчан коштував 12 гривень. При цьому вода у Сумах дуже низької якості через поганий стан мереж. Заплановані витрати і на погашення кредитів та ремонт стоків і каналізації.
Останніми роками мешканці Сум скаржаться на якість води, яку постачає у їхні домівки місцевий водоканал — кажуть, перед вживанням її треба спочатку кип’ятити, а потім ще й відстоювати. Помічають на фільтрах і мастила, що містяться у воді. На іншу проблему вказують місцеві екологи, повідомляє “Суспільне”: КП “Міськводоканал” зливає відходи у річку Псел, через це спостерігається перевищення допустимих норм забруднення у кілька разів.
Екологія
Одним із найбільших проєктів міста є будівництво полігону для твердих побутових відходів на території Верхньосироватської сільської ради. Для цього із бюджету у 2021 році виділили 28 млн гривень, повна ж вартість полігону складає близько 100 млн. Сам полігон та будівництво сміттєпереробного заводу є однією з ключових обіцянок Лисенка ще з 2019 року.
Майже 1,5 млн гривень із бюджету виділять на створення зони відпочинку на річці Псел в районі Дачного провулку.
Ще мільйон гривень витратять на будівництво скверу на вулиці Петропавлівській, 94. А на будівництво скверу “Вишневий сад”, що на Курському проспекті, заплановано витратити 300 тис. гривень. Ще 200 тис. місто витратить на створення скейт-парку по вулиці Ковпака. По 3 млн гривень у 2021 році місто заклало на капітальні ремонти двох скверів — “Дружба” і “Ромашка”.
Разом з тим варто зазначити, що програма “Батьківщини” містить низку популістичних обіцянок, які у місцевій раді не може виконати ні мер, ні депутати. Як правило, політики пишуть те, що хоче чути частина виборців. Так, “батьківщинівці” вважають своїм обов’язком повернути всі території України. Залишається питання, як місцева влада підтримує бодай розвиток тероборони і скільки депутатів вступили до її лав.
Окрім територіальної цілісності, на рівні програми місцевої ради політики написали про подовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Це питання, яке може вирішити лише Верховна Рада, і на момент виборчої кампанії 2020 року парламент уже проголосував за земельну реформу і підтримав створення ринку землі.