31 січня Роменська громада попрощалася із воїном Олексієм Руженком.
Олексій Борисович Руженко народився 23 серпня 1988 року в місті Ромни, у родині, де з дитинства його виховували на принципах чесності, працьовитості та відповідальності.
Змалку він виявляв прихильність до праці та мистецтва. Олексій закінчив Роменську загальноосвітню школу №1, а потім здобув спеціальність муляра-лицювальника в місцевому професійно-технічному училищі. Його руки створювали затишок для багатьох сімей, надаючи відчуття безпеки і тепла.
Після закінчення навчання Олексій працював на будівництві в Україні, а також у Литві та Німеччині. Під час роботи відносився з увагою до деталей і максимальною відповідальністю. Колеги згадують його як людину, яка ніколи не бігала від труднощів, а завжди була готова допомогти навіть у найскладніших ситуаціях.
Олексій створив міцну та люблячу сім’ю. Разом з родиною проживав в м. Суми, звідки родом була його дружина. Він був турботливим батьком, люблячим чоловіком і другом, до якого можна було звернутися за підтримкою в будь-яку хвилину. Його діти завжди знали, що можуть розраховувати на нього, і він, у свою чергу, завжди мріяв про те, щоб вони росли в мирній і вільній Україні. Олексій захоплювався фотографією та різьбленням по дереву, створюючи роботи, що відображали його глибоке розуміння краси навколишнього світу.
Але, незважаючи на свою звичну мирну і спокійну діяльність, Олексій не зміг залишитися осторонь, коли почалася війна. Хоча після перенесеної важкої хвороби, мав проблеми зі здоров’ям. Тож у січні 2023 року, відправивши родину у безпечне місце, він вступив до лав Сумського ДФТГ. Після цього неодноразово брав участь у складних операціях на передовій, не зізнаючись родичам про небезпеку, аби не хвилювати їх.
19 січня 2025 року Олексій був проїздом у Сумах. На 2 хвилини забіг до своєї тещі та взяв найцінніший скарб – малюнок доньки. Того ж дня він спілкувався з матір’ю, обговорюючи плани на майбутнє…
На жаль, ця клята війна мала свої плани … 22 січня 2025 року солдат Олексій Руженко, вірний військовій присязі, мужньо виконуючи свій обов’язок, загинув у бою за Україну, її незалежність і свободу на Курщині.
Олексію назавжди 36 років…