Є у Бурині, як він сам себе позиціонує, відомий юрист/адвокат, зі «Слуги народу» Євген Лішунов. Це той Лішунов, який поважно знімає себе на камеру перед простими роботягами, які по морозу працюють на вулиці. І той, що зі «знанням» трактує неіснуючий Закон України «Про статус депутата міської ради», вочевидь плутаючи його із Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».
Плутатись у «показаннях» Євген Лішунов навчився давно. Ще тоді, коли удвох із напарником гамселили у Бурині відпочиваючу молодь. Знайшли зачіпку і відірвалися по повній. Як свідчать матеріали судової справи, Лішунов, підійшовши до одного із молодих людей, так зацідив йому в обличчя, що той не втримався і впав на землю.
Вислів «лежачого не б’ють», явно не для Лішунова, «бо, продовжуючи свої злочинні дії, став наносити удари по тулубу, кінцівкам та обличчю» (саме так записано у вироці суду). Із висновку судово-медичної експертизи у пошкодженого виявлені ушкодження: пляма на спинці носа, садна: під лівим оком, над лівою надбрівною дугою, на шиї з ліва, на лівому плечовому суглобі, на правій гомілці, синець під лівою лопаткою.
При цьому постраждалому було нанесено близько 4 ударів в ділянку голови, 1 удар в ділянку лівого плечового суглобу, 4 удари в ділянку правої гомілки, 1 удар в ділянку лівої лопатки. «Хуліганські дії носили довготривалий, вперто припиняючий характер, тривали не менше 15 хвилин», – так це звучить судейською мовою.
На судовому засіданні Лішунов вперто не визнавав своєї вини, щоб уникнути відповідальності за скоєний злочин. Суд же кваліфікував вчинок Євгена Лішунова як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. І засудив Лішунова Євгенія Олександровича, призначивши йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки, а також стягнув по 500 гривень кожному із постраждалих за заподіяну моральну шкоду. (На час винисення вироку, 2012 рік, це досить значна сума).
Можливо, під час відбуття покарання і виникло у Лішунова бажання самому стати юристом. У відкритому електронному просторі на сайті Національної Асоціації Адвокатів України дійсно значиться, що є такий адвокат. Свідоцтво про свою діяльність одержав у 2019 році … ні не у Бурині, і навіть не у Сумській області! Є у Полтавській області, Полтавського району Кіровської сільської ради село Келебердівка. Ось! Саме тут, по вул. Київській, будинок 8 здійснює свою індивідуальну адвокатську діяльність Євген Олександрович Лішунов, який обліковується у Раді адвокатів Полтавської області.
Можна тільки робити припущення як і чому занесло нашого «Слугу народу» аж до полтавських галушок. Можливо, кримінальне минуле, можливо ціна за посвідчення, можливо… Не будемо плутатися у здогадках. Невідомо, яким побутом Євген Лішунов потрапив до списку кандидатів у депутати Буринської міської ради від політичної партії «Слуга народу», тим паче з таким минулим. Кадровий «голод», певне, змусив Максима Гузенка, який стоїть за депутатами Буринської міської ради від «Слуги народу», включити його до списків.
Можливо, враховувався матеріальний внесок кожного кандидата, бо серед чотирьох кандидатів, які стали депутатами нема жодного пересічного громадянина. Все то головний бухгалтер агрофірми, то директор тієї ж агрофірми, то і взагалі у власності є кооператив. Існує одна прихована площина. Євген Лішунов – двоюрідний брат місцевого буринського «авторитета» Петра Василенка.
То кому ж іще краще довірити вирішувати питання на користь криміналітету. Кулачний «досвід» у Євгена є, тепер є і «ксива» юриста. У словнику жаргонної лексики «ксива» вживається зі значенням «будь-який» функціональний папір або документ. У повідомленні про формування депутатської фракції «Слуга народу» у Буринській міській раді уповноваженим представником/головою фракції визначений Є.О.Лішунов. Тут також не обійшлося без плутанини. В офіційному документі, де стоять підписи і Лішунова, і його трьох колег значиться «Буринська міська рада XІІІ скликання». Тринадцятого! Насправді VІІІ (восьмого) скликання. Для юриста, адвоката такі помилки неприпустимі! Що ж за «Слуг народу» Максим Гузенко собі назбирав?!