2 грудня в Чернеччинській громаді Охтирського району прощалися з полеглим військовослужбовцем Іваном Кириленком.
Старший сержант, оператор протитанкового відділення роти вогневої підтримки загинув 24 листопада цьогоріч під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Круглєнькоє Суджанського району Курської області. Про це розповів начальник Охтирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Андрій Думчиков.
“Він був мені друг в усіх справах, які б не були в житті, в усьому. Він мене поважав, допомагав мені, я – йому. Дуже багато від ньог взяв в цьому житті. Він, я можу сказати, від олівця він мене вчив усього. Дуже багато навичок дав, завдяки йому, я дуже багато чого навчився робити”, – розповів друг загиблого захисника Іван Мачула.
Односелець військового Сергій Івах, розповів, що в багатьох оселях залишиться пам’ять – зроблені ним ремонти.
“Перш за все, Ваня ще відрізнявся від всіх тим, що жодного образливого слова не сказав, культура мовлення. Черги до нього були для того, щоб він прийшов до них і зробив якийсь прекрасний будинок, чи їдальню, кухню, кімнату якусь. Проходячи через ту кімнату чи якесь приміщення, де була його рука і видно його роботу, то ясно, ми кожного дня будемо його згадувати. Прекрасна людина”, – додав Сергій Івах.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Іван Кириленко пішов добровольцем з першого дня, захищав рідний край. Потім воював на Запорізькому напрямку, зазнав поранення та продовжив службу, розповів зять чоловіка Максим Качан. За його словами, на Запорізькому напрямку вони несли службу разом.
“Вчив, як треба жити на цій землі. Ми робили з ним одну справу. І він пішов у військо через те, що ми молоді. Ми були в суміжних посадках. Він поїхав на Запоріжжя, бо я там був. Племінник його був Артем теж на Запорізькому напрямку і він їхав до нас, щоб підтримати і щоб сім’єю робили справу”, – пояснив Максим Качан.
“Півтора року Іван прослужив зі мною в одному підрозділі. Потім прийшла задача формувати людей на Запорізький напрямок, найгарячіший тоді напрямок. Я добре пам’ятаю, що саме Іван був одним із тих, хто добровольцем туди пішов. Іван пішов на Запоріжжя, отримав поранення, його списали, він повернувся в Охтирку. Після того, як він повернувся, одужав і знову повернувся в наш батальйон, хоча міг уже не продовжувати службу”, – розказав побратим бійця Олександр Глинський.
Поховали 58-річного Івана Кириленка на кладовищі у селі Чернеччина.
“Спочатку добровольче формування, далі ТРО, Писарівка, Пожня і загинув 24 листопада при виконанні свого бойового обов’язку. Загинув як герой, віддавши найбільше, що є – своє життя”, – додав голова Чернеччинської сільської ради Роман Бублик.