Старійшина «Свідків Єгови» отримав три роки тюрми за відмову від мобілізації

Білопільський районний суд Сумської області визнав винним священнослужителя релігійної організації «Свідки Єгови» в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації і призначив три роки позбавлення волі. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.

За матеріалами справи, на початку квітня 39-річний обвинувачений пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Після чого працівники ТЦК вручили йому «бойову» повістку для відправки до військової частини. Натомість у визначений день церковник не з’явився на пункт збору. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження за фактом ухилення від мобілізації.

У суді обвинувачений не визнав вини. За його словами, він не може служити у війську, оскільки є членом релігійної організації «Свідки Єгови» з 1992 року, а з 2010 року – священнослужителем (старійшиною (єпископом) збору). Тому просив замінити військову службу на альтернативну, як це передбачає Конституція. З відповідними заявами він звертався до ТЦК, але там відмовили.

Окремо обвинувачений намагався пояснити суду, наскільки він є глибоко віруючою людиною. Цитуючи Біблію (розділ 24 Ісаї), зазначив, що «народ не підніме один на одного руку, не візьме до рук зброю та не буде вчитися воювати». Це твердження начебто забороняє йому одягати військову форму, брати до рук зброю, допомагати військовим. Тобто все, що пов’язано з військовою службою, він не може виконувати за своїми релігійними переконаннями.

Іще священнослужитель заявив: ніколи нікого не обманював і не обманює. Навчаючись у школі, списував домашні завдання, але це йому не подобалося і від цього страждав. Розумів, що робить неправильно, а Бог за ним спостерігає. Додав, що не відвідував урок допризовної підготовки юнаків, який був пов’язаний з військовою службою та зброєю. У той час із дівчатами вчився готувати їжу.

Натомість Феміда подібні аргументи не вважала такими, що свідчать про глибокі та щирі переконання обвинуваченого , які можна протиставити інтересам держави щодо захисту Батьківщини, її суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та життя людей. Суд наголосив: обвинувачений призивався не на строкову військову службу, яку можливо замінити на альтернативну, а на військову службу в ЗСУ за мобілізацією.

Тим паче суд проаналізував Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, а також статтю 9 Європейської конвенції з прав людини, де сказано про права кожного на свободу думки, совісті та релігії. Жоден із цих документів прямо не передбачає відмови від виконання військового обов’язку з міркувань совісті, у тому числі з мотивів релігійних переконань.

Крім цього, Феміда згадала й статтю 35 Конституції, в якій закріплено право громадян на свободу совісті та віросповідання. Зокрема, вказана норма передбачає заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, якщо це суперечить релігійним переконанням громадянина. Однак Основний Закон, на думку суду, не унормував практичне застосування цієї конституційної гарантії.

«(Обвинувачений – «Главком») є громадянином України, постійно мешкає в Україні, користується всіма благами нашої держави, а тому під час збройної агресії російської федерації його конституційним обов’язком є захист Вітчизни, її незалежності й територіальної цілісності. Ухилення особи від його виконання завдає ще більшої шкоди інтересам суспільства та сприятиме ухиленню інших осіб від призову на військову службу під час мобілізації лише на підставі своїх релігійних переконань», – зробив висновок суд.

Феміда заявила, що з 24 лютого 2022 року Росія «розпочала акт геноциду проти української нації та її агресія є злочином проти миру, бо вона порушує усі принципи та цінності людства. Тому ніхто з громадян України не повинен залишатися пасивним перед фактом таких злочинів».

«У той же час така свідома протиправна поведінка (обвинуваченого – «Главком»), як громадянина України, підриває конституційні принципи нашої держави», – наполіг суд.

У вироку суд зацитував статтю 65 Конституції, де сказано, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. Звідси Феміда дійшла висновку: «В Україні військова служба під час мобілізації у період воєнного стану обов’язкова для всіх, без виключення, військовозобов’язаних незалежно від їх віросповідання».