Доцент Харківського національного університету мистецтв Геннадій Голяка проводив онлайн-урок з одним зі своїх учнів, коли в його дачний будинок у Сумах ввечері 3 жовтня влучив ударний безпілотник. Чоловік не тільки вцілів після прямого влучання, а й знайшов серед руїн неушкодженою свою сопілку. Як врятувався — розповів кореспондентам Суспільного.
“Виходить, що від центру цієї вирви, я був за тридцять сантиметрів від цього вибуху. Ось там я сидів, поряд із тим диваном. Тобто, в будиночку було максимально все складено: весь урожай, консервація, кабачки. Очевидно, вибух відбувся під будинком і вибухова хвиля пішла під підлогу. І я вижив завдяки цьому. Підлога мене винесла і прикидало мене, я виліз із цієї вирви отак і пішов до сусіда”, – каже чоловік.
Сусіди, за його словами, почувши вибух, повиходили на вулицю і, коли побачили його, були здивовані.
“Зустрів мене мій тезка Геннадій Петрович (сусід – прим. ред.) наш і каже: “Ти живий? То такого ж не може бути! Я тебе радий бачити”. Після цього теж прийшли сусіди. Сусід лікар каже: “Я теж тебе повинен оглянути”. Подивився й каже: “Такого не буває! Я бачив різне, але щоб після такого…” , – розповідає Геннадій Голяка.
Після обстеження у лікарні, не виявивши серйозних травм, медики відпустили його додому. Наступного дня чоловік повернувся на дачну ділянку, сподіваючись знайти свою сопілку.
“От за диваном, там були ці блоки, які ми поскладали і там я знайшов її. Я приблизно розумів, що вона буде не тут, не там, а десь там. І я там відразу ж почав розшукувати”, – каже Геннадій.
Додає: “В українській традиції інструменти музичні, наприклад трембіта, сопілки, скрипка – їх виготовляють з дерева, в яке попадає громовиця. Саме те дерево добре звучить. І виходить, можливо, це теж хрещення “Шахедом” наших молодих сопілкарів і мене, молодого наставника, оскільки, я перший рік веду в університеті цей інструмент”.
Ноутбук, за яким працював у момент вибуху, Геннадій також знайшов серед завалів. У ньому вцілів вінчестер та деталі. Згодом виявив на ділянці вцілілими й інші речі.
“Я знайшов свій телефон, який працює. Все знайшлось: знайшлись ключі від мого електровелосипеда, яким я сюди їжджу. Він неушкоджений. Стояв велосипед під будинком. Знайшлись ключі, яких знайти було нереально. Чи це не містика?”, – говорить Геннадій.
Чи відновлюватиме свій вщент зруйнований будинок, поки не знає: “Тут багато праці було вкладено. Шкода, що нема будинку, звичайно. Він був маленький, але ми планували його утеплити і навіть взимку піч ця мала створити нам такий затишок і це було місце нашої роботи у цей складний час (період знеструмлень — прим. ред.). З одного боку це відпочинок, а з іншого боку тут можна було вести заняття.”
Прибирати будівельне сміття, що розлетілося на кілька десятків метрів, та наводити лад на подвір’ї допомагають друзі та знайомі чоловіка.
“Добре, що є такі люди і такі друзі. І такі сусіди. От вони прийшли – і це такі теплі слова підтримки. Вони допомогли мені, за день ми дуже багато зробили. Ми все поприбирали тут. І навіть ось кущик, це буде квітнути тут хризантема, була посаджена минулого року. От вчора ми її тут упорядили. Це дуже-дуже радісно у цьому плані”, – говорить Геннадій.