Громада Білопілля з глибоким сумом провела в останній земний шлях загиблого військовослужбовця Олександра Степаненка.
Степаненко Олександр Миколайович народився у 1994 році в с. Кореньок на Глухівщині. У дитинстві разом із батьками переїхав до села Уланове Есманської громади, де і закінчив місцеву школу. Робітничу професію електрогазозварника здобув у одному з навчальних закладів Глухова.
Потім була строкова служба у 95 десантно-штурмовій бригаді у м. Житомир.
У 2013 році так склалася доля, що зустрівши свою кохану дружину Вікторію, домівкою для нього стало Білопілля. Тут закінчив Білопільське вище професійне училище за спеціальність електрик.
На початку повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, добровольцем долучився до новоствореного 211 Сумського батальйону. Військові дороги захисника пролягли через Сумщину, Донеччину та Курщину.
Під час перебування на Донеччині, з жовтня 2022 по лютий 2023 років, отримав тяжку хворобу. Після операції та довгих місяців реабілітації знову повернувся у стрій. Солдат Олександр Степаненко був водієм-заправником відділення підвозу пально-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення батальйону.
Загинув захисник 1 березня 2025 року у наслідок атаки невідомого БпЛА типу FPV зі сторони збройних сил РФ під час виконання бойового наказу на території Юнаківської громади на Сумщині.
У скорботі залишилися люблячі дружина, синочок, донечка та батьки.
Вічна пам’ять і слава!