У Дружбі прощались з 27-річним військовослужбовцем Павлом Фірсиком.
Ірина Пухальська була класним керівником загиблого воїна, Павла вона називає найкращим своїм учнем.
“Я пам’ятаю, як дізналася, що він в АТО. Скільки ж це було нервів, переживань, але і гордості за нього. Гордості, адже я знала, що це Паша, і він такий. Він по-іншому просто не може. Потім, коли почалось повномасштабне вторгнення, він пішов захищати Україну. Пішов не вагаючись. У 2023-му році наказом головнокомандувача Збройних Сил України Залужного Пашу було нагороджено “Золотим Хрестом” і ми розуміли, що не просто так, — говорить жінка.
Побратим загиблого Василь Юраш розповідає, що вони разом виконували бойові завдання на Донеччині. Павло помер у нього на очах
“Я прийшов у підрозділ більш ніж півтора року тому і з перших днів моєї служби я був знайомий з Павлом. Він запам’ятається мені дуже веселим, хоча трошки з такою поспішністю іноді, норовливістю, але дуже веселим хлопцем, який був дуже відповідальний. Іноді це можна було вважати аж занадто відповідальним. Був з ним в його останні хвилини і хочу сказати, що він був саме тією людиною, яку можна назвати цвітом нації”.
Олександр Поляков – сусід загиблого. З дитинства, говорить чоловік, товаришували із Павлом. У воїна залишились батьки та молодша сестра.
“Він виховував свою сестру, а я свого брата ростив. В школу разом ходили, хоча я трохи старший, на футбол, на бокс, гуляли разом завжди. Він був справжнім товаришем, завжди виручав, як і я його. У Паші залишилась сестра Альона, мама Наталія та батько Анатолій”, — згадує сусід загиблого Олександр Поляков.
Поховали Павла Фірсика на місцевому кладовищі.