На Сумщині майстер робить світильники зі старих дерев’яних коліс
Глухівський майстер робить люстри з дерев’яних коліс, раритетних прасок та навіть шин
Майстерня-музей
«Дай мені колоду, і вона буде світитися», – говорить глухівчанин Юрій Рижих. Про своє дивовижне хобі, яке переросло у професійне заняття, чоловік розповідає залюбки. Спочатку проводить екскурсію майстернею-студією, яка розмістилась у звичайному будиночку. Якщо чесно, не вистачає навіть слів, щоб передати той дух, який там панує. Швидше, це можна назвати інсталяцією. Біля входу – стара українська піч, стіни оббиті деревом. В одній кімнаті – робочі столи, заготовки, на поличках – різне приладдя, є куточки, оздоблені старовинними інструментами. Окраса – дизайнерська арка, створена з усілякого гаражного мотлоху, який майстер прикріпив на стіну та зафарбував бронзою.
Інша кімната – як виставка. Тут зберігаються готові вироби: гасові лампи, дерев’яні ступи, факели-світильники. На поличці – асортимент з настільних ламп з колишніх прасок, ціла колекція глечиків, які почали зносити сусіди та знайомі. Стіни прикрашені картинами місцевих художників.
– Тут має бути ідеально чисто, бо дерев’яні вироби не терплять пилу, особливо під час лакування. Тому постійно прибираю. Немає такого дня, щоб не приходив сюди. Це моє натхнення, життя. Маю багато друзів, які заходять просто на каву, їм подобається посидіти в такій атмосфері, відпочити душею. Одна вчителька навіть просила привести дітей на екскурсію, – ділиться Юрій.
Мешканців Сумщини просять допомогти матері двох дітей [su_button url=”https://www.odindoma.sumy.ua/news/meshkantsiv-sumshhini-prosjat-dopomogti-materi-dvoh-ditej/” target=”blank” size=”4″]ЧИТАТИ[/su_button]
Усе почалося з альтанки
Займатися цією справою чоловік почав лише 4 роки тому. Раніше він працював будівельником, робив ремонти з бригадою. Якось довелося майструвати альтанку, господар замовив ще туди люстру. Юрій з напарником взяли бруски, перемотали їх мотузками, вмонтували лампи, вийшло дуже стильно.
Це надихнуло майстра на нові спроби. В Інтернеті замовив два старих дерев’яних колеса. Що з ними робити, достеменно не знав, почав експериментувати. Вийшло досить непогано, виставив на продаж в Інтернеті. Ще не встиг висохнути лак, як тут дзвінок: «Нам сподобалася, зараз приїдемо заберемо». Говорить, що тоді навіть не знав, яка вартість таких виробів, поставив символічну ціну навмання. Неочікуваний успіх змусив рухатися далі.
У пошуках справжнього
Найскладнішою задачею виявилося знаходити старі колеса. Зробити заготовку самому було б дуже затратно та потребувало додаткових умінь, станків, тому вирішив шукати по селах оригінальні, яким подекуди по 70-100 років. Саме це сподобалося і покупцям.
– Спершу дав оголошення в газету. У кожному селі раніше були свої майстри, які виготовляли прядки, та люди, які вміли на них працювати. У колгоспах точно валялися дерев’яні колеса з возів. Трапляються прядки, якими не користувалися, робили на продаж, потім вони закидалися десь на горища і довгий час там валялися цілісінькі. Зараз познайомився через мережу з постачальниками, які збирають такі архаїчні речі, – розповідає майстер.
І з пралки, і з прядки
Зараз Юрій – затребуваний майстер, виробами якого прикрашені десятки будинків, кав’ярні, бані по всій Україні та навіть за кордоном. Він має свій авторський почерк – робить світильники та люстри з раритетних речей, природних та просто підручних матеріалів.
– У мене є друзі-байкери. Їм зробив світильника з автомобільних шин. Хлопці були в захваті! А ось, дивіться, це – з барабана старої пральної машини, – показує майстер сріблястий абажур у нас над головою. – Улітку взагалі дуже часто ладнаю світильники з гілок дерев, скручую їх, роблю форму. Або ще популярні серед клієнтів люстри з дерев’яної колоди, на якій світяться керосинки.
Однак родзинкою все ж лишаються вироби з автентичних дерев’яних коліс з прядок та підвод, з яких і починав чоловік. Щоб вийшло ефектно, матеріал потрібно відмити, відчистити, підготувати отвір для ламп, потім усе покривається морилкою та лаком, стики обмотуються мотузкою, робиться підвіска, підключається електрика.
У цій справі головне – не переборщити з «красою», мати відчуття міри. Деякі колеса спеціально не зафарбовує, щоб показати їх унікальність. Наприклад, у майстерні є дві люстри з величезних і доволі важких дубових коліс зі старої підводи, яким понад п’ятдесят років. Вони змайстровані з двох видів дуба: світлого та темного. Юрій вирішив лишити їх автентичний колір, у цьому і є той особливий присмак старовини. Це один з найдорожчих експонатів.
