Іноді ми з вами бачимо на вулиці людей, які стоять на колінах і просять грошей на операцію. За багато років працюючи в Сумській області жодного разу не зустрічався з реальною ситуацією, коли б людина, яка б стояла на колінах, дійсно збирала дитині на операцію. Ті, хто потрапив у біду, вони бігають по знайомим, отримують кредити, благають допомогти в фондах тощо.
Давати чи ні, вирішувати вам. Це ваші гроші. Але якщо ви, проходячи повз, відчуваєте, що перед вами шахрай, не полінуйтеся набрати 102. Через таких людей, які заробляють на довірі небайдужих, ми дійсно можемо не допомогти тому, хто потребує допомоги. Отже, ситуація …
Самогубства на Сумщині: невже нічого не можна змінити? [su_button url=”https://www.odindoma.sumy.ua/news/samogubstva-na-sumshhini-nevzhe-nichogo-ne-mozhna-zminiti/” size=”4″]ЧИТАТИ [/su_button]
Напередодні нового року біля АТБ у Глухові була така картина: молода жінка на вигляд років 35, стоячи на колінах, тримала в руках плакат: «Вмирає мій син, допоможіть!».
Журналіст підійшов, поцікавився, що сталося. І співрозмовниця розповіла, що вона – з с. Баничі, і буквально вчора її 6-річна дитина, граючись вдома, отримав сильні опіки і зараз знаходиться в Сумській лікарні. На питання, чому вона не з хворим малюком, а тут, та відповіла, що терміново потрібно зібрати гроші, ось і просить милостиню.
До жебраків у Глухові, як і всюди, ставляться зневажливо і пожертвування подають лише деякі, а в основному люди байдуже проходять повз. Журналіст не залишився в стороні і вирішив допомогти жінці. Тим більше що вона виглядала зовсім не як бомжиха: чиста, одягнена в модний пуховик, татуйовані брови, легкий макіяж, гвоздик в ніздрі.
Журналіст, вислухавши жалісну історію з вуст молодої матусі, зв’язався з Глухівською РДА, та повідомив про те, що трапилося. На тому кінці дроту відповіли, щоб жінка відразу ж прийшла до них – якщо біда буде документально підтверджена, потерпілому нададуть матеріальну допомогу.
У телефонному режимі поспілкувалися з начальником медчастини Глухівської лікарні Валентиною Барахович, вона тут же прояснила ситуацію і сказала, що за минулий тиждень в медичному закладі не було зареєстровано випадків опіку удитини. І санавіацію нікому не викликали.
Поки ми розмовляли з Валентиною Григорівною, банічанка згорнула свій плакат і попрямувала в бік автовокзалу. Автор матеріалу пішов за нею: жінка курила на платформі. На наше запитання, а чому ж вона не пішла в РГА, адже її там зараз очікують, відповіла, що їде додому за документами. І тоді ми почали з’ясовувати, яким же чином маленький хлопчик опинився в сумській лікарні, якщо глухівські медики про це навіть нічого не чули?
Молода мати запевняла, що вони не зверталися за допомогою ні в невідкладну допомогу, ні в районну лікарню, а відразу ж на своїй машині повезли сина в область. І госпіталізували його в обласну лікарню, що на вул. Троїцька. Правда це чи ні, ми з’ясували, побувавши в зазначеному медзакладі і особисто поговоривши з завідувачем опіковим відділенням, лікарем – комбустіологом вищої категорії, обласним фахівцем Валерієм Бахмутом.
За словами доктора, подібних випадків за вказаний період не було. Остання дитина з опіками тіла надходив з с. Буди, причому набагато раніше. В цілому ж, як розповів Валерій Анатолійович, за рік через їх відділення проходить від 100 до 130 малюків від 2 до 3 років. Це як раз той вік, коли дитина вже почав самостійно пересуватися, але ще не розуміє, що можна чіпати, а що – не можна.
У переважній більшості випадків діти обливаються гарячою рідиною: супом, чаєм, водою. Лікування опіків – досить тривале (близько 3 тижнів), складне тадороге, вимагає декількох операцій.
На сьогоднішній день в опіковому відділенні Сумської обласної лікарні знаходиться три дитини, двом вже проведено по два оперативних втручання. Як правило, постраждалим проводиться пересадка шкіри з інших ділянок тіла або зі свині. Чашка перекинутого чаю може коштувати дитині страждань на все життя, адже часто все закінчується інвалідністю і подальшими оперативними втручаннями.
Так, починаючи з 2007 року по 2020-й щорічно сюди потрапляло приблизно однакове діток: 230-280 випадків. Найбільш врожайним на травми даного виду видався 2012-й: постраждали понад 300 малюків. За всі ці 12 років зареєстровано два летальні випадки: одна 5-річна дівчинка померла від високого відсотка опіків тіла, інша (близько 6 років), сильно обгоріла під час пожежі.
Валерій Бахмут зазначає, що для дитини смертельними є 30%, це прирівнюється 60% у дорослих. Найбільш важких пацієнтів з усієї області везуть спочатку в реанімацію Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, а потім вже – в опікове відділення на Дзержинську.
Завідувач звертається до всіх батьків з проханням бути гранично уважними до дітей, не допускати ситуацій, коли малюк один знаходиться на кухні. У лікарській практиці Валерія Анатолійовича був випадок, коли бабуся дивилася телевізор, мама була відсутня, а малюк попросив чаю. І пенсіонерка, не відриваючись від екрану, відправила його взяти собі напій самому. В результаті дитина перекинув на себе чайник з окропом. В іншому випадку маленький хлопчик сів на кришку духовки, а що стоїть зверху каструля з гарячою водою вилилася на нього.
Цікаво, чи знала та мешканка Баничі Глухівського району, що представляють собою діти, які отримали опіки? Напевно, якби була поінформована, навряд чи придумувала собі вмираючого від опіків 6-річного сина.